- поначиняти
- поначиня́ть, поначини́ть, начини́ть; (туго втискивая, вкладывая внутрь, наполнить) понабива́ть, наби́ть; (перен.) напи́чкать
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
поначиняти — я/ю, я/єш, док., перех. Начинити чим небудь багато чогось … Український тлумачний словник
поначиняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови